22 травня у межах XХVI Всеукраїнської наукової конференції молодих учених „Актуальні проблеми природничих і гуманітарних наук у дослідженнях молодих учених” кафедрою слов’янської філології, зарубіжної літератури та методики навчання було проведене секційне засідання, присвячене дослідженням у галузі зарубіжної літератури та методики її навчання.
Захід об’єднав науковців різних поколінь – це і досвідчені викладачі кафедри, і молоді вчені-початківці, що навчаються в магістратурі, та студенти бакалаврату. Модерували зібранням доктор філологічних наук, професор Олександр Семенович Киченко та кандидат педагогічних наук, доцент Олена Іванівна Кретова.
Під час засідання прозвучали цікаві наукові розвідки, підготовлені молодими науковцями. Розпочав засідання своєю доповіддю на тему: «Historiographic metafiction: redefining historical narrative in postmodern literature» Валентин Гарнага (науковий керівник – доцент Ю. В. Шуба). Заявлену тему постмодернізму у творах зарубіжної літератури та особливостей їхнього вивчення у шкільному курсі зарубіжної літератури продовжили Анна Бондаренко з доповіддю «Художні принципи постмодернізму в романі Милорада Павича «Хозарський словник»» (науковий керівник – доцент І. В. Богданова) та Діана Батракова, яка досліджувала роль заголовка у романі М. Спарк «Робінзон» (науковий керівник – старший викладач О. М. Заїковська). Повідомлення Катерини Дяченко висвітлило результати дослідження проблем метамодернізму та створення нової етики у творчості К. Ішігуро (науковий керівник – доцент І. В. Богданова), а Лілія Вольніцька поділилася своїми спостереженнями над композиційною структурою літературного твору (науковий керівник – старший викладач О. М. Заїковська).
Повідомлення наймолодшої учасниці зібрання, студентки-другокурсниці Ірини Вакули було присвячене дослідженню гуманістичних ідей у творчості Фрідріха Шиллера (науковий керівник – старший викладач О. М. Заїковська). Завершив засідання секції своїм виступом магістрант Владислав Чосенко з доповіддю «Методологічні засади аналізу художнього тексту» (науковий керівник – доцент Л. В. Корновенко).
Кожна доповідь супроводжувалася яскравою та змістовною презентацією і викликала жваве обговорення учасників зібрання, які зійшлися у своїй оцінці подібної наукової комунікації як надзвичайно корисної для своїх дослідницьких пошуків.