Історія Інституту

Останні новини

Навчально-науковий інститут іноземних мов

На загальноакадемічному просторі Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького навчально-науковий інститут (ННІ) іноземних мов є одним із найбільших структурних підрозділів, створеним 1 вересня 2008 р. шляхом об’єднання двох факультетів: романо-германської філології та російської філології. До об’єднання обидва факультети прийшли із суттєвим  науковим доробком, спадком набутків і традицій та із історією, що сягає першої третини минулого століття і багато у чому з самого початку з’яви предтеч сучасного інституту є спільною. Спадок прийняли з вдячністю, доробок збільшується, а історія продовжує творитися.

Становленню і розвитку сьогоднішнього інституту іноземних мов  сприяли своєю працею перші викладачі-філологи Черкаського інституту народної освіти та й першим керівником інституту став І.М. Звінський – добре знаний в Черкасах гуманітарій, учитель латинської мови. Були, певно ж, і викладачі іноземних мов, але архіви буремної історії країни не зберегли бодай яких згадок про них.

Своє друге народження факультет пережив після Великої Вітчизняної війни, коли склад мовознавчої кафедри поповнився випускниками Київського університету: Г. М. Смоляніновою, І. Т. Яценко та Ф. А. Непийводою. У 1950−1980 рр. на філологічному факультеті працювали доценти Ф. М. Береговська, В. О. Благово, М. І. Борецький, Ф. І. та Т. П. Прокаєви, В. С. Перебийніс, Н. О. та М. Л. Селіверстови, К. М. Шадріна; старші викладачі Т. М. Ганечко, О. І. Кириленко, А. Ф. Синиця, В. В. Ситник, Л. М. Замулко. На факультеті працювали відомі в Україні мовознавці та літературознавці: професор М. А. Жовтобрюх, класик українського мовознавства; професор М. П. Кочерган, знаний компаративіст, автор низки підручників із мовознавства для вищих навчальних закладів; доцент В. Г. Леденьов, автор підручників і посібників з російської літератури для шкіл та внз; професор В. П. Мусієнко, дослідниця функціональної та порівняльної грамматики; професор Т. О. Туліна, представник школи функціонального і семантичного синтаксису. У різні роки філологічний факультет очолювали доценти Г. М. Смолянінова (1968−1970), Ф. А. Непийвода (1970−1974), Ф. М. Береговська (1974−1978), В. Г. Леденьов (1978−1981), Г. І. Поліщук (1982−1984), В. К. Кур’янова (1984−1990), професор О. О. Селіванова (1991−2001), доцент О. І. Кретова (2001−2007).

У 1953 р. у межах філологічного факультету була заснована загально-університетська кафедра іноземних мов, першим завідувачем якої стала В. І. Перебийніс.

Упродовж 70−80 років на окремому відділенні філологічного факультету навчалися студенти з Узбекистану, Казахстану та Туркменістану.

У 1990−х роках відбулося потужне наукове зростання факультету та стрімка інтенсифікація нових філологічних спеціальностей: у 2001 р. було сформоване відділення соціальної педагогіки та соціальної роботи, а у 2002 р. було запроваджено нову спеціальність «Переклад» та створено кафедру теорії та практики перекладу, яку очолила доц.Кретова О. І.

Зусиллями кафедри започатковано роботу двох міжнародних центрів: Полонійного (2001) та Єгипетського (2002), а також реорганізовано Французький центр (2000).

Факультет романо−германської філології розпочав своє існування у 1962 р. у статусі відділення іноземних мов на філологічному факультеті. Із серпня 1964 р. – це самостійний факультет іноземних мов, деканом якого стала доцент Л. М. Волчкова−Корж. Першими викладачами спеціальних дисциплін факультету були доцент В. С. Перебийніс та старші викладачі Г. С. Гончаренко, Т. О. Тимченко, М. К. Титаренко.

У 1973–1976 рр. підрозділ знову функціонував як відділення філологічного факультету, але у 1976 р., із збільшенням набору студентів, розпочалося відродження факультету іноземних мов, з 1983 р. це знову окремий факультет (декан – ст. викл. В. П. Коновалов). З 1986 до 2000 р. деканом факультету успішно працював кандидат педагогічних наук, доцент М. В. Любченко. Упродовж багатьох років на факультеті віддано працювали доценти І. П. Крицька, Г. Л. Лук’янова, С. Є. Побєдинська, О. Г. Голодов, Н. І. Панасенко, старші викладачі В. Ф. Сисоєва, Л. К. Зражевська, С. Г. Смирнова, Т.О. Тимченко, Усик Т.С.,  Н. І. Федак, Т. Б. Єгупова, Н.О. Шипота та ін.. У 1999 р. факультет іноземних мов перейменовано у факультет романо-германської філології. У жовтні 2000 р. деканом призначено доцента Л. В. Швидку, у травні 2004 р. на цій посаді її змінила доцент Л. П. Рудакова.

Потреби освіти та науки й збільшення контингенту студентів зумовили як розширення переліку спеціальностей, так і відкриття нових кафедр у межах факультету: у 1986 р. створено кафедри англійської філології та практики англійської мови, у 1996 р. − кафедру німецької філології, у 2001 р. – кафедру фонетики та граматики англійської мови.

Нині ННІ іноземних мов очолює доцент Л. В. Швидка, навчально-методичною роботою керує доцент Л. П. Рудакова, науковою роботою та міжнародними зв’язками опікується доцент Л. В. Корновенко, а виховною та спортивно-масовою роботою займається В. С. Білецька, методист заочного відділення – Т.П. Костюк.

В інституті зберігається неперервний зв'язок минулого з майбутнім. Структуру ННІ іноземних мов складають 7 кафедр: кафедра англійської філології (завідувач доц. В. Ф. Велівченко), кафедра німецької філології (завідувач доц. В. А. Тесля), кафедра практики англійської мови (завідувач доц. Л. О. Пашіс), кафедра фонетики та граматики англійської мови (завідувач доц. Т. М. Кравченко), кафедра російської мови, зарубіжної літератури та методики навчання (завідувач проф. А. В. Градовський), кафедра теорії і практики перекладу (завідувач проф. О. О. Селіванова),кафедра іноземних мов (завідувач доц. І. М. Куліш).

ННІІМ забезпечує підготовку бакалаврів, спеціалістів і магістрів денної та заочної форми навчання за такими напрямами: Мова і література (англійська), Мова і література (німецька), Мова і література (російська), Переклад (романо-германські мови) та Переклад (слов’янські мови).

У послужному списку факультетів, що об’єдналися у інститут – підготовка науковців-філологів,  перекладачів з іноземних мов та викладачів англійської, німецької, французької, польської, арабської та російської мови і зарубіжної літератури для вищих і середніх навчальних закладів для України, Росії, Казахстану, Узбекистану і Туркменістану.

Основні теоретичні дисципліни традиційної лінгвістики викладаються іноземною мовою (відповідно –англійська, німецька). Представлені також найсучасніші напрями лінгвістики, наприклад: не лише когнітивна лінгвістика і лінгвопрагматика, а й когнітивна прагматика, яка почала розвиватися в останні десятиліття.

Викладання фахових дисциплін здійснюють ви­сококваліфіковані спеціалісти. Серед них доктор філологічних наук, професор, заслужений працівник освіти України С.А. Жаботинська, яка представляє у світі українську когнітивну лінгві­стику. Професор С.А. Жаботинська очолює створену нею науково-дослідну лабораторію когнітивно-дискурсивних досліджень, яка займається  упровадженням нової, когнітивно орієнтованої методики викладання іноземних мов у навчання студентів мовних і немовних спеціальностей у ЧНУ імені Богдана Хмельницького.

Доктор філологічних наук, професор, заслу­жений працівник освіти України О.О. Селіванова – автор першої в Україні лінгвістичної енциклопедії, фундаментальних праць «Когнитивная ономасио­логия», «Сучасна лінгвістика: напрями та проблеми» (за внесок у розвиток українського мовознавства її ім'я включено до списку персоналій енциклопе­дії «Українська мова»). Нові й оригінальні монографічні роботи та підручники користуються попитом серед світової наукової спільноти й мають високий показник цитованості. Книги Селіванової О.О. включені до каталогу Національної Бібліотеки Конгресу США.

У сфері наукових інтересів доктора педагогічних наук, професора Градовського А.В. – історія та теорія педагогіки, методика викладання зарубіжної літератури, проблеми компаративістики та компаративного вивчення літератури.

Доктор філологічних наук, професор Киченко О.С. досліджує історію та теорію фольклору, теорію літератури, проблеми сучасної семіотики.

Під керівництвом професорів кафедр підготов­лено не один десяток кандидатських дисертацій з мовознавства та літературознавства. За останні 3 роки захищено 2 докторські дисертації (О.І. Вовк та С.С. Данилюк).

ННІ іноземних мов має видавничі традиції: редагується фаховий журнал «Вісник Черкаського університету» (Серія «Філоло­гічні науки»), популярними є видання «Вітчизняна фі­лологія: теоретичні та методичні аспекти вивчення» та «Актуальні проблеми менталінгвістики».

Одним із напрямів роботи ННІ іноземних мов є міжнародна діяльність, оскільки без контактів зі світом не може відбутися сучасний спеціаліст - як викладач, так і студент. Міжнародне співробітництво здій­снюється за такими напрямами: участь у міжнародних освітніх проектах і програмах, що організовуються Американською та (свого часу) Британською радами, Програмою Фулбрайта, Інститутом імені Ґете, служ­бою ДААД в Україні, Інститутом відкритого суспільства, стипендіальними фондами німецького парламенту, Сло­вацької республіки, Вільної землі Баварія, Олек­сандра фон Гумбольдта, уряду США, Вишеградської четвірки, програмами Едмунда С. Маскі, «Акт на підтрим­ку свободи», «Обмін освітянами між Україною та США» тощо; співпраця із зарубіжними освітніми закладами на основі укладених угод; організація та проведення міжнародних конференцій і семінарів, участь у та­ких заходах і подіях за межами університету; участь у міжнародних стипендіальних та грантових про­грамах; співробітництво з міжнародними культур­ними, освітніми та науковими центрами. У рамках міжінституційних партнерських угод інститут іноземних мов співпрацює з багатьма університетами світу.

Науковці інсти­туту беруть участь у міжнародних, всеукраїнських та міжвузівських конференціях. Так у квітні 2015 р. на базі інституту була проведена ХХ міжнародна конференція TESOL (асоціація вчителів англійської мови). Грант на проведення конференції виграла кафедра фонетики і граматики англійської мови (завідувач – доц. Кравченко Т.М.).

До викладання іноземних мов в інституті долучаються іноземні фахівці. У рік 95-річчя університету це: професор Л. Легенгаузен з Німеччини, Джині Ландбом (США), пані Єва Назарук-Стоцька (Польша), які проводять ще й позааудиторну роботу. 

На базі інституту з 2001 року функціонує Полонійний центр (ке­рівник центру – доц. Потапенко Л.В.), метою діяльності якого є розши­рення громадсько-культурних, науково-освітніх українсько-польських зв'язків. Підвищенню рів­ня професійної підготовки черкаських полоністів сприяє щорічне залучення до викладання поль­ської мови в інституті представника польського Міністерства національної освіти. Ентузіазм працівників Полонійного центру, сучасне технічне й ресурсне оснащення осередку, багатий бібліотечний фонд, відеотека, інтенсивні міжнаціональні контакти – усе це забез­печує різні форми поширення польської мови і культури в українському суспільстві. Мовну підготовку на базі Полонійного центру студенти отримують  за перекладацькою спеціалізацією. Най­більш успішні випускники ННІ іноземних мов про­довжують навчання в аспірантурі польських уні­верситетів. Діяльність Полонійного центру тісно пов'язана з діяльністю польської діаспори. З офіційними і діловими візитами Центр відві­дують Посол Республіки Польща, Генеральний кон­сул, представники Польського інституту й Польсь­кого Дому у Києві, члени громадських, освітніх та культурних організацій.

В інституті свідомі того, що велике значення для підвищення якості підготовки фахівців має науково-дослідна робота і залучення до неї студентів, особливо старших курсів, тож активно працює студентське наукове товарист­во, наукові гуртки, проблемні групи з когнітивної лінгвістики, психолінгвістики, ономасіології, тео­рії комунікації, історичної поетики тощо. Студенти беруть участь у всеукраїнських наукових конфе­ренціях молодих дослідників та у всеукраїнських олімпіадах. Щорічно проводяться День науки, Тижні іноземних мов, День Кирила і Мефодія, тематичні літературні вечори, фестивалі та Дні інституту.

У заклопотаних буднях інституту ведеться постійний діалог поколінь, однодумців, у чомусь – опонентів. Викладачі і студенти інституту іноземних мов говорять різними мовами світу і, разом з тим, однією мовою - мовою взаєморозуміння та взаємодопомоги, бо ж мовою людства має бути, попри все розмаїття, мова людяності.

У освітньому процесі важливе місце займає діяльність кураторів академічних груп, яка сприяє формуванню та становленню особистості студен­тів, розкриттю їхніх здібностей і потенційних мож­ливостей. Поряд з цим в інституті діє система студентського самовря­дування. Студрада інституту має певний досвід і традиції у проведенні заходів, які об'єднують та згуртовують численний студентський колектив. Цікаво та змістовно про­ходять в інституті такі події, як Посвята у першо­курсники, огляд художньої самодіяльності першо­курсників «Відгукніться, таланти!», святкування Дня студента. Подібні заходи перетворюються на яскраві та незабутні свята ініціативи, творчості та єдності сту­дентства, носять пізнавальний та розвивальний характер, сприяють естетичному вихованню студентів, розвитку ерудиції, розширенню світогля­ду, шанобливому ставленню до традицій та культур­них надбань народів країн, мови яких вивчаються. Традиційним стало проведення під час таких свят благодійних акцій. В активі студентської ради інституту іноземних мов – участь у придбанні по­дарунків до Дня святого Миколая, ліків, а також об­ладнання для дитячого відділення обласного онкодиспансеру. Велика увага приділяється патріотичному вихованню студентів.

За роки існування інституту путівку в життя одержали тисячі випускників, яких можна зустріти у школах Черкащини, в навчальних закладах та наукових установах багатьох інших областей Ук­раїни, за кордоном та у стінах рідного інституту й університету. ННІ іноземних мов пишається своїми випускни­ками. Серед них – кандидат педагогічних наук, заступник директора Черкаської гімназії №1 Н.В. Ананьєва, професор Херсонського державного університету Л.І. Бєлєхова, проректор з виховної роботи та іміджевої діяльності Г.М. Гаврилюк, завідувач кафедри іноземних мов Черкаського державного технологічного університету, доцент Д.М. Колесник, завідувач кафедри української мови та загального мовознавства ЧДТУ О.Е. Пчелінцева, доктор педагогічних наук, професор кафедри методики навчання, стилістики та культури української мови ЧНУ імені Богдана Хмельницького Т.В. Симоненко, підполковник МНС України у Черкаській області В.В. Свинарська, науковий співробітник Національного центру до­сліджень Європи (Університет Кентербері, Нова Зеландія) Н.А. Чабан та ін.

Навчально-науковий інститут іноземних мов модернізується і осучаснюється, проте в традиціях «ін’язу» прерогативою завжди була й залишається фахова підготовка висококваліфікованих спеціалістів. Сучасна хроніка творіння інституту це вироблення   стратегії подальшого розвитку навчального підрозділу, утвердження його позицій, підтримки іміджу.

Робота професорсько−викладацького складу ННІ іноземних мов спрямована на підготовку фахівців, знання та вміння яких дадуть їм змогу успішно конкурувати на ринку праці не лише в Україні, а й за її межами, дипломи яких визнаватиме світовий академічний простір.

SP Simple Map